Що таке багатозадачність і чи дійсно вона ефективна – Рекомендації

Комбінувати робочі дзвінки з листуванням у батьківському чаті. Дорогою на роботу зайти в аптеку, а на зворотному шляху закупити продукти. Готувати вечерю, водночас контролюючи виконання домашнього завдання. Поєднати відпустку з лікуванням суглобів. Це здається як уявна ідилія або звичайне життя? У сучасних умовах багатозадачність є необхідною навичкою для тих, хто хоче встигнути все. Проте науковці все частіше зазначають, що мультизадачність має не тільки переваги.

Що таке багатозадачність

Багатозадачність — це одночасне виконання двох або більше незалежних завдань, постійний перехід від однієї до іншої, робота над кількома завданнями у швидкій послідовності. Деякі науковці вважають, що здатність фокусуватися на кількох процесах одночасно є природною для тварин, адже їм потрібно спостерігати за навколишнім середовищем, дбати про безпеку і шукати їжу. Але людям, які живуть в умовах комфорту, мультизадачність дається важко.

Існує популярна теорія, що для досягнення успіху необхідно опанувати здатність до багатозадачності. Для цього навіть створюються спеціальні тренінги й вправи. Людина може навчитися концентрувати увагу на кількох задачах одночасно, іноді це відбувається в екстремальних та стресових ситуаціях.

Однак важливо розуміти, що мультизадачність створює надмірне навантаження на мозок і нервову систему. Без належного відновлення наслідки можуть бути серйозними. Шукаючи підвищення продуктивності, людина може зіткнутися з перевтомою, вигоранням, депресією та серйозними нервово-психічними розладами.

Як працює мозок при багатозадачності

Прикладів мультизадачності багато:

  • слухати радіо під час водіння автомобілем;
  • запускати два проекти одночасно;
  • говорити по телефону, виконуючи завдання;
  • дивитися телевізор або YouTube, відповідаючи на робочу пошту;
  • скролити стрічку соцмереж під час наради;
  • слухати друга, водночас пишучи список справ на день.

Щоб краще зрозуміти людську багатозадачність, корисно дізнатися, як працює мозок під час виконання кількох завдань. Коли потрібно зосередитися на одному завданні, активується префронтальна кора мозку. Обидві сторони цієї ділянки працюють злагоджено, передаючи сигнали іншим областям, тому завдання виконується планомірно і поступово.

Однак, додаючи ще одне завдання, виникає дисонанс. Ліва і права частини префронтальної кори починають працювати незалежно, що погіршує концентрацію. Це може призвести до зайвих помилок і зниження здатності мислити креативно.

Може виникнути питання: чому люди добре справляються з одночасним ходінням і розмовою, чи їдою і читанням? Річ у тім, що прості автоматичні дії не потребують інтенсивної діяльності мозку. Небезпечна багатозадачність — це виконання складних операцій, пов’язаних з обчисленнями, аналізом, генерацією творчих ідей і запам’ятовуванням великої кількості даних.

Вплив багатозадачності на роботу мозку

Не можна однозначно сказати, що багатозадачність приносить лише негативні наслідки і її слід уникати. Як і з багатьма іншими явищами, тут важлива помірність. Варто навчитися розрізняти ситуації, коли це доцільно, адже насправді багато повсякденних справ можна поєднувати заради економії часу.

Небезпеку несе уявлення, що багатозадачність — обов’язкова умова успіху. Попадання в цю пастку загрожує втратою адекватного сприйняття власних меж. Людина, захоплена підвищенням своєї продуктивності, може подумати, ніби вона здатна нарощувати темп роботи нескінченно.

Науковці провели кілька тестів для дослідження поведінки мозку при виконанні кількох завдань одночасно. Результати вражають: під час виконання двох або більше справ паралельно, розум переключається між ними. Перемикання фокусу може відбуватися швидко, але насправді людина здатна концентруватися лише на одному завданні в конкретний момент часу.

Багатозадачність: потенційна користь

Робота в декількох напрямках водночас може бути корисною, коли йдеться про звичні і не дуже складні завдання. Без мультизадачності не обійтися танцюристам, музикантам, диригентам та іншим творчим діячам. Вони роками вчаться опановувати цю навичку.

Багатозадачність є однією з характеристик хорошого менеджера. Керуючи підлеглими, він повинен пам’ятати, кому які справи були доручені.

Позитивні аспекти багатозадачності:

  1. Підвищення продуктивності. Ефективність зростає, коли поєднуються справи різного типу і рівня складності. Наприклад, слухання аудіокниги під час тренування або подкасту під час прибирання. Продуктивність підвищується, коли поєднуються прості і складні задачі, інтелектуальні та фізичні навантаження.
  2. Стабілізація концентрації. Для деяких людей паралельне виконання декількох справ діє як тонізуючий засіб. Особливо це стосується тих, хто має РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивності). Люди часто відчувають прилив енергії під час роботи над кількома схожими завданнями. Наприклад, обслуговування двох конвеєрних ліній, робота з кількома однотипними документами або таблицями.
  3. Економія часу. Комбінуючи дві справи різної тривалості, можна розподілити ресурси більш раціонально. Цей прийом часто використовують кухарі. Наприклад, поки вариться бульйон, вони встигають приготувати інші страви.

Дослідження показує: люди, які стежать за декількома медійними джерелами, краще ідентифікують сенсорні подразники. Тобто стають більш чутливими до певного виду інформації.

Чому варто зосередитися на одному завданні

Дослідники зі Стенфордського університету з’ясували, що перемикання уваги між кількома справами зазвичай призводить до значного зниження продуктивності.

Продуктивність падає приблизно на 40%. Вони пояснили це явище: префронтальна кора мозку не здатна миттєво перемикатися з одного завдання на інше. Щоб змінити концентрацію, мозку потрібен час, що знижує когнітивну ефективність. Вчені назвали це «витратами на перемикання». Залежно від віку, складності роботи й інших факторів, витрати на перемикання можуть становити 5-15%.

Мультизадачність змушує людей переносити з пам’яті інформацію про частину проекту, потім адаптувати дані до нових умов. Це відбувається навіть з короткими перервами — до 25 хвилин. В результаті час на завдання збільшується.

Для прикладу: написання складного листа займає всю робочу пам’ять. На екрані комп’ютера з’являється повідомлення від керівника, що вимагає уваги. Людина вважає, що вирішить це за кілька секунд. Вона відволікається новим завданням. Повертаючись до листа, мозку потрібно знову налаштуватися на попередню роботу. З проміжної пам’яті завантажується контекст недописаного листа разом з іншою інформацією. Мультизадачність коштує дорого, бо при кожному перемиканні уваги виплачується «податок».

Зниження концентрації на кілька секунд не критичне при митті посуду під музику або прибиранні з подкастом у навушниках. Зовсім інша річ – людина за кермом, яка говорить по телефону або пише повідомлення.

Отже, вважати багатозадачність корисним підходом до підвищення продуктивності недоречно. Більшість сучасних науковців дотримуються думки, що це шкідливий міф.

Задля об’єктивності варто додати, що 2,5% населення здатні до мультизадачності без помилок. Перевірте себе простим тестом: напишіть на папері велике слово з 15 літер і одночасно рахуйте до 20. Якщо ви не допустите помилок, можливо, ви дійсно володієте вродженою багатозадачністю.

Шкода від звички до багатозадачності

В одному з експериментів спеціалісти Стенфордського університету досліджували поведінку людей, які звикли виконувати декілька справ одночасно. Для отримання об’єктивних результатів вони створили дві групи: мультизадачників і тих, хто зосереджено виконує одну задачу за раз.

Критерії тестування:

  • здатність фільтрувати дані й виділяти непотрібну інформацію;
  • здатність запам’ятовувати факти і висновки;
  • організація та зберігання даних.

По завершенню експерименту виявилося, що найгірше впоралися саме «мультизадачники». Вони провалили тести. Люди, що постійно практикували мультизадачність і начебто вчилися, не виявили себе ефективними виконавцями. Натомість ті, хто концентрувалися на кожній задачі окремо, показали кращі результати.

Вчені пояснили це перевантаженням мозку. Коли людина завжди під стресом від високого навантаження, у неї погіршується здатність сприймати інформацію, погіршується пам’ять, виникає постійний головний біль. Спостерігається плутанина думок і неуважність. Не дивно, що такі люди не можуть запам’ятовувати і згадувати події або дані і навіть сприймати новий матеріал, що знижує мотивацію до роботи. Постійно супроводжують помилки, переплутані факти і неправильні розрахунки.

Такі симптоми називаються «цифровою деменцією» і нагадують хворобу Альцгеймера. Це когнітивний розлад, що виникає через надмірне інформаційне навантаження. Багатозадачність може переростати в цифрову деменцію, внаслідок чого запам’ятовуються важливі дати, власний номер телефону та PIN-код картки. Це лякає особливо, бо вражає молодих, активних людей. Найефективніший шлях боротьби – тренувати концентрацію і виконувати справи послідовно, а не паралельно.

Переваги монозадачності

Основні аргументи на користь роботи над одним завданням за раз:

  1. Зниження стресу. Мозок працює краще, коли концентрується на одній конкретній задачі. Коли йому дається можливість це робити, переваги швидко стають очевидними. Позбавившись надмірного навантаження і страху бути не досить продуктивним, людина починає насолоджуватись монозадачністю. Це приносить задоволення, коли можна сконцентруватися на завданні, довести його до кінця та лише потім розпочати нове.
  2. Прискорення темпів роботи (покращення продуктивності). Коли задача закінчена і викреслена зі списку, мозок сприймає це як досягнення. Внаслідок цього з’являється звичка до нагороди і підвищення мотивації.
  3. Покращення якості роботи. Працюючи над кожним завданням уважно і старанно, його можна виконати швидше і з меншою кількістю помилок, ніж з постійними відволіканнями.
  4. Тренування сили волі. Багатозадачність часто пов’язана з потуранням своїм слабкостям. Відмовляючись від телефону під час роботи, сила волі зміцнюється, а витримка підвищується. Надалі цю концентрацію можна використовувати в інших сферах життя або діяльності. Також при фокусуванні на завданнях можна відчути його цікавість, застосовувати творчий підхід або оптимізувати процес роботи.

Щоб розвіяти сумніви, варто читати додаткову інформацію в мережі про багатозадачність людини. Більшість науковців та публіцистів сходяться на думці, що це явище завдає більше шкоди, ніж користі.

Чим небезпечна багатозадачність для бізнесу

Звичка розпорошувати увагу між різними задачами шкідлива не тільки для окремого працівника, а й для всієї галузі або навіть економіки країни.

Наслідки багатозадачності для бізнесу:

  • зниження продуктивності і помилки змушують співробітників витрачати на 50% більше часу на роботу;
  • пониження інтелектуальних здібностей людей більше ніж на 10 пунктів (що гірше за показники людей, які регулярно вживають марихуану);
  • втрата часу — працівники, яких постійно відволікають, повинні заново адаптуватися до свого початкового завдання;
  • фінансові втрати через те, що працівники неефективно використовують оплачений час.

Це дає зрозуміти, що керівники повинні інформувати підлеглих про небезпеку багатозадачності та ставити завдання правильно.

Як залишатися ефективним без багатозадачності

Коли справи нагромаджуються і перетворюються на лавину, важко скласти спокусу перемикатися між завданнями. Однак, частіше тренуючи монозадачність, праця стає ефективнішою.

Поради для підвищення продуктивності

Напрямок роботи Рекомендації
Боротьба з багатозадачністю на всіх рівнях На роботі і вдома варто виконувати по одній справі за раз. Починайте з відкладання телефону і відмови від скролингу соцмереж.
Контроль кількості відкритих вкладок браузера Відкривайте тільки потрібні вкладки, одразу закривайте зайві. Навчіться читати всю інформацію на сторінці, а не перестрибувати з статті на статтю.
Коректне планування дня Плануйте реалістичний список справ. Забагато пунктів можуть спровокувати бажання почати задачі паралельно. Це викличе метушню і знизить ефективність.
Усунення подразників і перешкод Працюючи над важливою справою, вимкніть сповіщення на телефоні, сигнали. Сідайте так, щоб вікно не було у полі зору. Якщо можливо, попросіть колег не відволікати.
Довіра науці Науковці надали багато фактів про шкоду багатозадачності. Цифри і результати тестів говорять самі за себе. Не варто експериментувати над собою.
Вибір оптимального робочого темпу Працюйте у час, коли продуктивність найбільша. Люди різні, декотрі бадьорі зранку, інші ввечері (циркадні ритми). Плануйте короткі перерви для відпочинку.
Запровадження усвідомлених ритуалів Ритуали полегшують концентрацію. Створіть власні сигнали для мозку, що свідчать про необхідність зосередитись для роботи. Наприклад, глибоке дихання 30 секунд (або 15-20 вдихів/видихів). Добре працює спеціальний плейлист або певний сорт чаю.
Делегування завдань Важке завдання для людей, звиклих перемикатися між задачами. Визначте справи, які не може виконати ніхто інший. «Роби сам те, що можеш тільки ти». Це допоможе розставити пріоритети. Наприклад, кожен може розсортувати пошту, але тільки менеджер проведе переговори з постачальником. Складаючи план на день, дотримуйтесь реалізму в часі.
Планування не тільки часу, а й енергії Деякі справи вимагають небагато часу, але вимагають значних психічних і емоційних ресурсів. Наприклад, нарада онлайн може тривати 30 хвилин, але вимагає підготовки і концентрації. Відпочинок може тривати довше, але не виснажить ресурси (читання, кіно).

Про важливість відпочинку

Ще одна порада для тих, хто бореться з багатозадачністю – якісний відпочинок. Перш ніж вдихнути, видихніть. Хороший перепочинок відновить сили, мотивацію і натхнення. Відмовившись від мультизадачності, можна знайти час на прогулянку, розтяжку, йогу, дихальні техніки, читання або смаколик.

Таким чином, багатозадачність здатна знизити продуктивність праці. Використовуючи силу волі, визначаючи пріоритети та тренуючи концентрацію, можна досягти цілей і зберегти здоров’я.