Конденсат на вікнах лоджії та веранди: чому виникає і що робити

Говорячи про конденсат, не обійтись без спеціальної термінології. Розберемося з базовою концепцією — точкою роси. Це температура, при якій починається утворення конденсату.

Трохи про фізику і точку роси

Як це відбувається? Усередині приміщення при зниженні температури повітря збільшується його вологість. Коли вона досягає 100%, водяні пари починають конденсуватися на холодній поверхні — на вікні. Наприклад, температура в кімнаті 20 градусів, а відносна вологість — 50%. Існують спеціальні формули для визначення точки роси (наприклад, можна скористатися цим калькулятором), але ми відразу наведемо відповідь: точка роси в даному випадку буде 9,3 градуса. Тобто конденсат з’явиться на будь-якій точці вікна: на склі, віконній рамі, схилах, — якщо температура цих поверхонь буде нижчою за 9,3 градуса.

Склінням лоджій і веранд ми найчастіше займаємося влітку або навесні, коли різниця температур між вулицею і приміщенням невелика. Не дивно, що одразу після скління конденсат побачити непросто. Він починає утворюватися, коли різниця температур по різні боки вікна стає відчутною. Скло виявляється холоднішим, ніж повітря в приміщенні, і на ньому осідає волога, конденсуючись із повітря.

Запотівання вікон має три фази:

1. Легкий туман, коли краплі води дуже маленькі. Вікно запотіває, як окуляри, на які людина дихнула.
2. Крапельна фаза, коли краплі води вже цілком очевидні.
3. Струмениста фаза, коли краплі зливаються разом, утворюють загальний потік, і цей струмочок стікає вниз, до підвіконня.

Будь-яке приміщення можна довести до появи конденсату: достатньо підвищити відносну вологість, інше — питання часу і фізики. Наприклад, конденсату не уникнути, якщо ви сушите на заскленій лоджії білизну або влаштували на веранді оранжерею з великою кількістю рослин, які потребують регулярного поливу.

Згідно з санітарними нормами, оптимальна відносна вологість у житлових приміщеннях — від 30 до 45% взимку, навесні та восени і до 60% влітку. При такій вологості людина може довго перебувати в приміщенні без шкоди для організму. Не слід додатково підвищувати вологість, довіряючи рекламі зволожувачів, яка стверджує, що потрібно обов’язково домагатися 50-процентної вологості. Це всього лише маркетинговий хід, доволі небезпечний.

Чи може бути причина в самому вікні

Як не прикро, поява конденсату майже не залежить від якості самого вікна. Він з’являється і на вікнах з одинарним склінням, і на наворочених склопакетах. Але орієнтуватися на кліматичні умови, на які розрахований склопакет, все-таки варто: дешеві, не відповідні клімату вікна залиште для холодного скління. Нехай захищають від опадів, все одно вимагати від них збереження мікроклімату на утепленій лоджії або веранді безглуздо.

Причиною конденсату може бути також неправильне встановлення склопакета. Наприклад, коли його утеплення проведено з помилками і в віконному отворі, в місцях контакту профілю зі стіною, накопичується вологу. Перевірте щільність прилягання стулок до рами і герметичність швів біля стен отвору.

Конденсат — явище локальне, тому що різні ділянки віконного скла можуть бути різної температури при одних і тих же зовнішніх умовах. Найчастіше конденсат з’являється в нижніх кутах і по краях. Усунути проблему краєвих зон можна, підвищивши температуру самого вікна. Якщо підняти температуру внутрішнього скла в склопакеті, наприклад, до 40 градусів, то скло точно ніколи не запотіє. На ринку вже з’явилися такі електрообігріваємі склопакети.

Ось на що потрібно звернути увагу при виборі і установці склопакетів і при поводженні з тими, що вже стоять у вашому домі:

• Вибирайте багатокамерні склопакети з теплим профілем. Для ПВХ підійдуть 4–5-камерні профілі від 70 мм товщиною, для клеєної деревини — від 78 мм товщиною, а для алюмінієвих вікон — спеціальні профілі 30–35 мм товщиною з термомостом.
• Перевірте та, якщо потрібно, замініть ущільнювачі. Вибирайте полімерні з низькою теплопровідністю.

Як боротися з конденсатом

Правильно вентилюємо приміщення

Боротьбу з конденсатом потрібно починати зі зниження вологості повітря в приміщенні, тобто з вентиляції. Кожної години в приміщення повинно надходити 30 куб. м сухого свіжого повітря.

Регулярно провітрюйте приміщення. Так ви не тільки наситите повітря киснем і покращите атмосферу в будинку, але й зменшите ризик утворення конденсату. Достатньо провітрювати по 10–15 хвилин вранці та ввечері. На температуру в домі це суттєво не вплине, зате дозволить позбутися надлишкової вологи.

Ідеально, якщо ви заздалегідь продумайте вентиляційні клапани (систему мікропровітрювання) в системі скління ще на етапі її установки. Вони допоможуть утримати вологість повітря в прийнятних межах. Якщо такої можливості немає, встановіть активну припливно-витяжну вентиляцію, оснащену електромотором та фільтром.

Якщо ви вирішите проблему з вентиляцією, відносна вологість взимку впаде до 25–30% і конденсат зникне без будь-яких утеплень. А якщо не зникне, значить, у приміщенні недостатньо тепло і пора зайнятися теплоізоляцією.

Утеплюємо стіни

Велика різниця температур усередині приміщення і “за бортом” призводить до того, що пари води витісняються з теплого приміщення назовні, тому що зовнішнє холодне повітря менш насичене вологою. Так природа відновлює рівновагу.

При внутрішньому утепленні ми неминуче зміщуємо точку роси всередину стіни, і конденсат починає не тільки осідати на стеклах, але й просочувати утеплювач, дерев’яні конструкції веранди або лоджії. При внутрішньому утепленні важливо використовувати не тільки утеплювач, але й систему пароізоляції, яка не допустить утворення вологи.

Чим вищою буде температура в приміщенні, тим сильніше будуть прогріватися і конструкції скління. Скоротиться різниця температури скла і повітря, а отже — і утворення конденсату.

Порівняння різних способів утеплення стіни

Фахівці вважають утеплення стін зовні єдиним правильним. Воно не заважає мешканцям будинку і не “з’їдає” площу приміщення. Але найголовніше — точка роси при такій технології зміщується із стіни в товщу зовнішнього утеплювача. Якщо встановити ззовні утеплювача вітро-вологозахисну мембрану і правильно облаштувати вентиляційний зазор, волога буде природним чином вивітрюватися, а утеплювач завжди залишиться сухим. Тоді зовнішні стіни веранди або лоджії будуть краще утримувати тепло і довше збережуться в початковому вигляді. Але зовнішнє утеплення важливо довірити фахівцям.

Я вважаю, що будівництвом повинні займатися професіонали. Сотні будинків по всій країні, правильно спроектовані і побудовані, прекрасно переносять зими без жодних проблем, в тому числі конденсату. Труднощі починаються, коли люди беруться самостійно утеплювати лоджії і балкони, які за проектом для цього не були передбачені. Змінюються початкові умови — і виникають проблеми.

Проблема конденсату — комплексна. І вирішувати її потрібно комплексно і професійно. Замовити проект, найняти бригадира, а не запрошувати окремо фахівців на установку вікон, а все інше робити самому по роликам з інтернету.

Встановлюємо обігрівач

Ще один спосіб боротьби з конденсатом — установка окремого обігрівача. Для цього не обов’язково піднімати температуру на лоджії до температури житлових кімнат: достатньо довести температурну різницю до позначки, коли вона вже не буде впливати на запотівання стекол.

Найпростіше рішення — встановити на зиму електроконвектор, який чудово впорається з сезонним обігрівом. Можна також скористатися масляним обігрівачем. Більш кардинальне рішення — установка радіатора центральної системи опалення, проте такі роботи потребують особливого погодження з владою.

Для максимальної ефективності рекомендується використовувати обігрівальні пристрої з регулятором температури.

Що в підсумку

Знизити ризик появи конденсату допоможуть:

• оптимальна вологість усередині приміщення
• правильно розрахована теплоізоляція стін
• якісні склопакети та коректна їх установка

Якщо стіни утеплені відповідно до кліматичних умов, склопакет не має дефектів, вікно встановлено правильно, а вологість у домі не перевищує 45%, то утворення конденсату практично виключено.

А на ваших вікнах з’являється взимку конденсат?